Меропонем Сандоз 500 мг суха речовина для приготування розчину для ін'єкцій або інфузій 10 флаконів

склад

Діюча речовина: Meropenemum ut meropenemum trihydricum.

Допоміжна речовина : Натрій Карбонас.

Галена форма та кількість активного інгредієнта на одиницю

1 флакон містить 500 мг або 1 г порошку меропенему для приготування ін'єкцій або інфузій.

Вуглекислий натрій: 104 мг або 208 мг, що відповідає 45,1 мг (1,96 мекв) або 90,2 мг (3,92 мекв) натрію в пробірці.

Показання для застосування / Застосування

Меропенем Сандоз в/в показаний дорослим та дітям для лікування важких інфекцій, викликаних однією або декількома бактеріями, сприйнятливими до меропенему, та як емпіричну терапію до виявлення збудника в:

• інфекції нижніх дихальних шляхів;
• Інфекції сечовивідних шляхів, зокрема ускладнені інфекції;
• внутрішньочеревні інфекції;
• Гінекологічні інфекції, у тому числі післяпологові;
• Інфекції шкіри та м'яких тканин;
• Менінгіт у дітей (досвід у дорослих дуже обмежений);
• сепсис;
• Емпіричне лікування, включаючи монотерапію, при підозрі на бактеріальні інфекції у пацієнтів з імуносупресією та нейтропенією;
• Меропенем Сандоз в/в показаний для лікування змішаних інфекцій, спричинених чутливими штамами аеробних та анаеробних бактерій;
• Монотерапія або комбінована терапія гострих інфекційних загострень (бронхіт, пневмонія) у хворих на муковісцидоз.

Повинні дотримуватися офіційних рекомендацій щодо правильного застосування антибіотиків, зокрема рекомендацій щодо застосування для запобігання підвищенню стійкості до антибіотиків.

Дозування / застосування

Нормальні дози для дорослих

Дозування для дорослих становить від 1,5 до 6 г на день, розділене на 3 прийоми. загального стану пацієнта

Винятки: при фебрильних епізодах у пацієнтів з нейтропенією доза повинна становити 1 г Меропенему Сандозу внутрішньовенно кожні 8 годин. Для менінгіту рекомендована доза становить 2 г Meropenem Sandoz IV кожні 8 годин (досвід дуже обмежений у дорослих і не є препарат менінгіту).Для муковісцидозу рекомендована доза становить 2 г Меропенем Сандоз внутрішньовенно кожні 8 годин, для пацієнтів 50 кг: 40 мг/кг маси тіла.

При лікуванні інфекцій, викликаних Pseudomonas aeruginosa, доза становить не менше 1 г кожні 8 годин для дорослих (максимальна добова доза становить 6 г у трьох дозах) та до 40 мг/кг маси тіла 3 рази на день. рекомендується у дітей. Під час лікування такої інфекції повинен проводитися регулярний тест на чутливість (див. також «Властивості/ефекти: розвиток резистентності»).

Меропенем Сандоз внутрішньовенно вводиться у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин або у вигляді короткої внутрішньовенної інфузії протягом 15-30 хвилин (див. також «Приготування внутрішньовенного розчину»).

Дозування Меропенем Сандоз внутрішньовенно у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Для кліренсу креатиніну 51 мл/хв слід знизити дозу відповідно до наступної таблиці:

Меропенем очищається гемодіалізом і гемофільтрацією. Для ефективного лікування з продовженням лікування, поодинока доза, необхідна серйозністю і типом інфекції, повинна бути введена після завершення діалізу. Немає даних по перитонеальному діалізу.

Дозування Меропенем Сандоз внутрішньовенно у пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Зниження дози не потрібне.

Дозування Меропенем Сандоз внутрішньовенно у віці

У літніх пацієнтів із кліренсом креатиніну 50 мл/хв корекція дози не потрібна.

Дозування Меропенем Сандоз IV у дітей

Ефективність та безпека у дітей віком до 3 місяців не тестувалися.

Для дітей старше 3 місяців і дітей до 12 років внутрішньовенна доза 10-40 мг/кг маси тіла кожні 8 годин залежить від тяжкості та типу інфекції, відомих або передбачуваних патогенних мікробів та загального стану. Для дітей з масою тіла 50 кг вибирається доза для дорослих.Меропенем Сандоз внутрішньовенно вводиться у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин або у вигляді короткої внутрішньовенної інфузії протягом 15-30 хвилин. Існують обмежені дані про безпеку, що демонструють використання болюсної ін'єкції 40 мг/кг маси тіла.

Винятки: при фебрильних епізодах у дітей з нейтропенією доза повинна становити 20 мг / кг кожні 8 годин. Для менінгіту рекомендована доза становить 40 мг / кг кожні 8 годин. Для муковісцидозу рекомендована доза становить 40 мг / кг. 8 годин (максимальна доза: 2 г кожні 8 годин).

Клінічних даних про дозування Меропенем Сандоз IV у дітей з нирковою недостатністю немає.

Протипоказання

Меропенем Сандоз внутрішньовенно протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до препарату.

Попередження та запобіжні заходи

Пацієнти з відомими реакціями гіперчутливості на карбапенеми, пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики можуть також надмірно реагувати на меропенем.

Тяжкі викликані ліками шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, виверження ліків з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), мультиформна еритема та гострий генералізований екзантематозний пустульоз (AGEP), були зареєстровані у пацієнтів, які отримували див. Також «Побічні ефекти»). Якщо такі реакції відбуваються, меропенем слід негайно припинити та розглянути альтернативну терапію.

Як і у всіх антибіотиків, може спостерігатися надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів, тому слід регулярно перевіряти кожного пацієнта. Якщо діарея виникає під час терапії, діагноз повинен враховувати можливість виникнення псевдомембранозного коліту, викликаного антибіотиками.

Потенціал судом див. у розділі «Побічні ефекти».

У пацієнтів із раніше існуючою печінковою недостатністю слід регулярно контролювати функцію печінки під час лікування Меропенемом Сандозом IV.

Ефективність та безпека у дітей віком до 3 місяців не тестувалися.

Одночасний прийом вальпроєвої кислоти/вальпроату натрію та меропенему Sandoz iv не рекомендується.Меропенем Сандоз внутрішньовенно може знизити сироваткові рівні вальпроєвої кислоти, а у деяких пацієнтів може бути досягнутий субтерапевтичний рівень сироватки (див. «Взаємодія»).

взаємодії

Пробенецид, як і меропенем, активно секретується канальцями. Це призводить до інгібування ниркової екскреції меропенему і тим самим до збільшення періоду напіввиведення та концентрації в плазмі. Оскільки ефективність та тривалість одного меропенему адекватні, одночасний прийом пробенециду не рекомендується.

Вплив меропенему на зв'язування з білками інших ліків або метаболітів не вивчався. Однак, зв'язування білка з меропенемом невелике (2%), тому взаємодії з іншими речовинами не очікується.

При одночасному призначенні вальпроєвої кислоти з карбапенемовими антибіотиками протягом 2 днів спостерігалося зниження рівня вальпроєвої кислоти в сироватці на 60-100%. , і його слід уникати (див. «Попередження та запобіжні заходи»).

Меропенем призначався одночасно з різними медикаментами; Взаємодії були систематично вивчені крім пробенецидом.

Вагітність / Грудне вигодовування

Репродуктивні дослідження на тваринах не показали ризику для плода, але не проводилися контрольовані випробування вагітних жінок.

Були повідомлення, що Meropenem з організму в материнському молоці.Меропенем слід призначати тільки під час вагітності та годування груддю, коли це необхідно.

Вплив на здатність керувати автомобілем та використовувати машини

Дослідження не проводилися. Однак, якщо ви керуєте автомобілем або керуєте машиною, слід зазначити, що Meropenem Sandoz iv є головний біль, парестезія і судоми.

Несприятливі ефекти

Частоти визначені так:

«Дуже поширений» (≥10%), «звичайний» (≥1% - 10%), «випадковий» (≥0,1% - 1%), «рідкісний» (≥0,01% - 0,1%) ), "дуже рідко" (0,01%), "невідомо" (частота не може бути оцінена за наявними даними).

Наступні небажані ефекти від клінічних досліджень з Meropenem IV

Інфекції та зараження

Нечасто: оральний чи вагінальний кандидоз.

Захворювання крові та лімфатичної системи

Загальні: тромбоцитемія.

Нечасто: еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія.

Прямий або непрямий тест Кумбса може дати позитивний результат (див. також "Інша інформація: вплив на методи діагностики").

Захворювання нервової системи

Загальне: біль голови.

Нечасто парестезія.

У клінічних випробуваннях судоми спостерігалися у 0,5% (20 випадків з 3911) пацієнтів; 2 з них були класифіковані як потенційно пов'язані з наркотиками (0,05%). Причинно-наслідковий зв'язок з меропенем не може бути доведений.

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Загальні: нудота, блювання, діарея.

Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів

Загальне: Збільшення сироваткових трансаміназ (6,4%), у пацієнтів з муковісцидозом (13,0%), у пацієнтів з менінгітом (12,5%) та/або лужною фосфатазою (0,5%) та/або лактатом Дегідрогеназу та / або гамма-глутамілтрансфераза (див. також «Інша інформація: вплив діагностичних методів»).

Нечасто: підвищений білірубін.

Захворювання шкіри та підшкірної клітковини

Загальні: почервоніння, свербіж.

Нечасто: кропив'янка.

Загальні розлади та умови адміністрації сайту

Загальне запалення, біль.

Нечасто: тромбофлебіт.

Наступні небажані ефекти випливають із повідомлень про постмаркетингові дослідження, а також спонтанних повідомлень.

Захворювання крові та лімфатичної системи

Рідкісний: агранулоцитоз.

Дуже рідко: гемолітична анемія.

Розлади імунної системи

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, ознаки анафілаксії.

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Дуже рідко : псевдомембранозний коліт.

Захворювання шкіри та підшкірної клітковини

Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема.

Окремі випадки: лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), гострий генералізований екзантематозний пустульоз (AGEP).

Можлива індукція бета-лактамази (див. також «Властивості/ефекти: синергізм/антагонізм»).

Як і з усіма антибіотиками, несприйнятливі мікроби та грибки можуть перерости під час тривалого лікування. Коли такі суперінфекції відбуваються, адекватна терапія має бути розпочата негайно.

передозування

Передозування Меропенем Сандоз внутрішньовенно малоймовірне, хоча передозування може виникнути як частина терапії, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Обмежений досвід застосування препарату на ринку свідчить про те, що небажані ефекти, що виникають після передозування, відповідають описаним небажаним ефектам (див. ефекти »). Якщо такі симптоми виникають, їх зазвичай можна усунути, зупинивши або зменшивши дозу. Симптоматичне лікування має бути розглянуте. У здорових людей ниркова екскреція зазвичай відбувається швидко.

Меропенем Сандоз iv та його метаболіти можуть бути видалені гемодіалізом.

Властивості / Дія

Код ATC: J01DH02

Механізм дії

Меропенем - це карбапенемний антибіотик для парентерального застосування; він стабільний проти людської дегідропептидази-I (DHP-I).

Меропенем пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. .Концентрації бактерицидних препаратів (МБК) зазвичай лише на 1 MIC-уровень вище мінімальних інгібуючих концентрацій.

Антибактеріальний спектр меропенему включає такі види на основі клінічного досвіду та посібників з лікування:

Зазвичай чутливі патогени

Грампозитивні аероби

Enterococcus faecalis (Увага: E. faecalis може природно виявляти проміжну чутливість)

Золотистий стафілокок (тільки чутливі до метициліну штами: стійкі до метициліну стафілококи, включаючи MRSA, стійкі до меропенему)

Види Staphylococcus, включаючи Staphylococcus epidermidis (тільки метицилін-чутливі штами: метицилін-резистентні стафілококи, включаючи MRSE, стійкі до меропенему)

Streptococcus agalactiae (стрептококи групи B)

Група Streptococcus milleri (S. anginosus, S. constellatus та S.medius)

Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes (стрептококи групи А)

Грамнегативні аероби

Citrobacter freundii

Citrobacter koseri

Enterobacter aerogenes

Enterobacter cloacae

Кишкова паличка

Haemophilus influenzae

Клебсієлла окситока

Klebsiella pneumoniae

Морганелла Морганія

Neisseria meningitidis

Proteus mirabilis, Proteus vulgaris

Serratia Marcescens

Грамнегативні анаероби

Bacteroides caccae

Bacteroides fragilis

Превотелла Бівія

Prevotella disiens

Грампозитивні анаероби

Clostridium perfringens

Peptoniphilus asaccharolyticus

Види Peptostreptococcus (включаючи P. micros, P anaerobius, P. magnus)

Мікроби, де набутий опір може бути проблематичним

Грампозитивні аероби

Enterococcus faecium (види, які мають природну проміжну чутливість). Слід зазначити, що у деяких європейських країнах частота резистентності становить понад 50% ізолятів E. faecium).

Грамнегативні аероби

Види Acinetobacter

Буркхолдерія кепація

Pseudomonas aeruginosa

Грамнегативна аеробіка з природним опором

Stenotrophomonas maltophilia, види Legionella.

Інші мікроби з природною стійкістю

Chlamydophila pneumoniae

Chlamydophila psittaci

Coxiella burnetii

Мікоплазма пневмонія

Публікації описують чутливість in vitro багатьох інших бактеріальних мікробів .

Synergy/антагонізм

Комбінації меропенему з глікопептидами, аміноглікозидами, ципрофлоксацином, цефтріаксоном, ампіциліном, хлорамфеніколом, кліндаміцином або метронідазолом були байдужими / адитивними або синергічними in vitro . може бути ослаблена індукцією бета-лактамази.

Постантибіотичний ефект (ПАЕ)

ПАЕ відрізняється для кожної комбінації антибіотик / організм і залежить від концентрації препарату та тривалості впливу. Для визначення ПАЕ in vitro використовуються різні методи, тому результати не завжди можна порівняти. більшість мікробів терміном до 6 годин. In vivo у мишей з імуносупресією було виявлено ПАЕ меропенему проти P. aeruginosa.

опору

Формування резистентності може бути викликане одним або декількома факторами: (1) зниження проникності зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій через зменшення утворення порину, (2) зниження спорідненості до сайту зв'язування (PBPs), (3) збільшення індукції відтоку насосів, та (4) Утворення β-лактамаз, які можуть гідролізувати карбапенеми.

У деяких регіонах місцеві кластери інфекції були зареєстровані для стійких до карбапенему бактерій.

Поширеність набутої стійкості може змінюватись локально і з часом у окремих видів. Тому потрібна місцева інформація про ситуацію з резистентністю, особливо для адекватного лікування важких інфекцій. за необхідності слід звернутися за порадою до фахівця.

Фармакокінетика

У здорових людей середній період напіввиведення меропенему становить близько 1 години; середній об'єм розподілу становить близько 0,25 л/кг. , 1000 і 2000 мг, що вводяться внутрішньовенно протягом 30 хвилин, дають середні пікові рівні в плазмі (Cmax) приблизно 23, 49 і 115 мкг / мл відповідно; відповідні значення AUC становлять 39,3; 62,3 і 153 мк мл.Після введення дози 500 мг або 1000 мг внутрішньовенно протягом 5 хвилин було досягнуто значення Cmax приблизно 52 мкг/мл і 112 мкг/мл відповідно.

Дослідження 12 пацієнтів, які страждають від внутрішньочеревної інфекції, які отримували 1000 мг меропенему кожні 8 годин після операції, показало порівнянний Cmax період напіврозпаду, як у здорових добровольців, але більший обсяг розподілу - 27 л.

розподіл

Середнє зв'язування білка плазми меропенем складає близько 2% і не залежить від концентрації. та перитонеальний ексудат.

метаболізм

Меропенем метаболізується шляхом гідролізу бета-лактамного кільця з утворенням мікробіологічно неактивного метаболіту. In vitro меропенем виявляє низьку сприйнятливість до гідролізу людської дегідропептидазою-I (DHP-I) порівняно з іміпенемом. Додаткове введення інгібітору DHP не потрібне.

усунення

Меропенем виводиться в основному у незміненому вигляді через нирки; Близько 70% (50-75%) дози виводиться у вигляді незміненої речовини протягом 12 годин. Ще 28% виділяються у вигляді мікробіологічно неактивного метаболіту. нирковий кліренс та ефект пробенециду показують, що меропенем піддається як фільтрації, так і канальцевої секреції.

Кінетика спеціальних груп пацієнтів

ниркова недостатність

Ниркова недостатність призводила до більш високих значень AUC і більш тривалого періоду напіввиведення меропенему. у 5 разів при тяжких функціональних розладах (CrCL 4-23 мл/хв). хв) і в 10 разів у пацієнтів, які перебувають на діалізі (CrCL 2 мл/хв). AUC мікробіологічно неактивного метаболіту з відкритим бета-лактамним кільцем також значно підвищений у пацієнтів з нирковою недостатністю. (Див. Дозування / Використання).

Меропенем усувається гемодіалізом, при цьому кліренс під час діалізу приблизно в 4 рази вищий, ніж у пацієнтів з анурією.

печінкова недостатність

Дослідження пацієнтів з алкогольним цирозом печінки не виявило жодного впливу захворювання печінки на фармакокінетику меропенему після багаторазового прийому.

Дорослі пацієнти

Фармакокінетичні дослідження у пацієнтів не виявили суттєвих відмінностей у фармакокінетиці у здорових добровольців із порівнянною функцією нирок. Популяційна модель з даними 79 пацієнтів із внутрішньочеревною інфекцією або пневмонією показала залежність об'єму центрального розподілу від маси тіла та кліренсу кліренсу.

діти

Фармакокінетика у немовлят та дітей з інфекціями, що отримують дози 10, 20 та 40 мг/кг, показала значення Cmax, аналогічні значенням для дорослих після прийому доз 500 мг, 1000 мг та 2000 мг. Порівняння також показали постійну фармакокінетику між дозами та періодами напіврозпаду, подібними до таких у дорослих, за винятком найменших дітей (6 місяців t½1,6 години). Середній кліренс меропенему склав 5,8 мл/хв/кг (6–12 років) , 6,2 мл/хв/кг (2–5 років), 5,3 мл/хв/кг (6–23 місяці). та 4,3 мл/хв/кг (2-5 місяців). Близько 60% дози виводиться у незміненому вигляді у вигляді меропенему з сечею протягом 12 годин, а ще 12% – як його метаболіт. Концентрації меропенему у спинномозковій рідині у дітей, які страждають на менінгіт, становлять приблизно 20% від відповідних рівнів у плазмі, зі значною індивідуальною варіабельністю.

Фармакокінетика меропенему у новонароджених, які потребують антиінфекційного лікування, показала більший кліренс у новонароджених з більш високим хронологічним віком або гестаційним віком при середньому періоді напіврозпаду 2,9 години. Моделювання методом Монте-Карло, засноване на популяції PK моделі, показало, мг / кг кожні 8 годин у 95% недоношених дітей та 91% тих, хто народився недоношеними при 60% T MIC для P аеругінозу привела.

Літні пацієнти

Фармакокінетичні дослідження у здорових людей похилого віку (65-80 років) показали зниження кліренсу меропенему в плазмі, що корелює з віковим зниженням кліренсу креатиніну і меншим зниженням ниркового кліренсу. (Див. Дозування / Використання).

Доклінічні дані

У 5 тестах на мутагенність не було виявлено мутагенного потенціалу меропенему.

У репродуктивних токсикологічних дослідженнях на щурах та мавпах не спостерігалося тератогенного потенціалу у максимально можливих дозах (до 750 мг/кг у щурів та до 360 мг/кг у мавп) (до дози 120 мг/кг маси тіла у щурів). покоління без зниження маси тіла).

Меропенем, що вводиться внутрішньовенно, добре переноситься у дослідженнях на тваринах. Не було виявлено підвищеної сприйнятливості у молоді порівняно з дорослими тваринами.

Метаболіт меропенему показав аналогічний потенціал низької токсичності у дослідженнях токсичності на тваринах.

Інші нотатки

несумісність

Meropenem Sandoz iv слід змішувати тільки з розчинами, переліченими в розділі «Інструкції із застосування». Meropenem Sandoz iv не слід змішувати або додавати в розчини, що містять інші лікарські засоби.

Вплив методів діагностики

Прямий або непрямий тест Кумбса може дати позитивний результат. Іноді спостерігається збільшення сироваткових трансаміназ та/або лужної фосфатази та/або лактатдегідрогенази.

Подальші перешкоди поки що не відомі.

довговічність

Препарат слід застосовувати лише до дати, зазначеної на упаковці з позначкою EXP.

Стабільність приготовлених розчинів: див. «Інструкції із застосування, приготування внутрішньовенного розчину».

Спеціальні інструкції зі зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці, при кімнатній температурі (15-25°C) та в недоступному для дітей місці. Не замерзай.

Інструкція по застосуванню

Приготування внутрішньовенного розчину

Болюсна ін'єкція: для болюсної ін'єкції додайте 10 мл Aqua ad iniectabilia на 500 мг меропенему, що відповідає кінцевій концентрації 50 мг/мл. та пластикових пакетах при кімнатній температурі (15-25 ° C) протягом не менше 8 годин, у холодильнику (2-8 ° C) протягом 48 годин.

Внутрішньовенна інфузія: для внутрішньовенної інфузії Meropenem Sandoz iv слід розчиняти тільки в інфузійних розчинах, зазначених у наступній таблиці, і тільки розбавляти їх (кінцева концентрація: 1-20 мг/мл). Розчини не повинні бути заморожені. розчин Meropenem Sandoz iv. Готові розчини мають прозорий або блідо-жовтий колір. Зберігаються в інфузійних пакетах, ці розчини залишаються стабільними при кімнатній температурі (15-25 ° C) протягом не менше 2 годин, в холодильнику (2-8 ° C) протягом 8 годин.Детальна інформація про хімічну та фізичну стабільність відновлених розчинів наведена в наступній таблиці:

Відновлений розчин для ін'єкцій або інфузій не зберігся. З мікробіологічних причин готовий препарат слід використовувати відразу після приготування.

Призначений тільки для одноразового використання. Відмовтеся від рішення після застосування.

реєстраційний номер

60569 (Swissmedic).

власник дозволу

Сандоз Фармасьютікалс АГ, Ріш;Місце проживання: Червоний Хрест.