Вуглеводи швидкі та повільні – хороші та погані

Вуглеводи містяться практично у всіх продуктах, проте їх кількість у різних стравах та продуктах харчування значно відрізняється. У більшості фруктів та овочів їх небагато, за своєю структурою вони є складними вуглеводами (оліго- та полісахариди), засвоюються вони з таких продуктів досить погано, тому їхній внесок у накопичення підшкірного жиру мінімальний. А ось у цукрі та солодощах (цукерки, солодкі газування) містяться прості вуглеводи (моно- та дисахариди), вони швидко розщеплюються до глюкози, яка моментально йде у процеси енергообміну.

Для організму однаково цінні і складні, і прості вуглеводи, тому що вони задіяні для різних потреб. Прості (швидкі) вуглеводи необхідні негайного покриття енергетичних потреб організму, наприклад, при важкої фізичної та розумової роботі, задля забезпечення терморегуляції, зокрема при екстремальних ситуаціях – перегріві чи переохолодженні, за іншими ситуаціях, потребують швидкого надходження енергії. Складні (повільні) вуглеводи зазвичай йдуть забезпечення основного (базового) обміну, процесів травлення, різноманітних метаболічних процесів. За великим рахунком, для організму немає різниці, звідки були отримані вуглеводи, тому що всі вони зрештою розщеплюються до глюкози. Їх відмінність лише тому, що одні вуглеводи розщеплюються швидко, інші повільно, а й ті, й інші використовуються організмом у його життєдіяльності, хай і по-різному.

А ось для тих людей, які стежать за своєю вагою і намагаються позбавитися зайвих кілограмів, є різниця, які вуглеводи вони споживають з їжею – швидкі чи повільні, причому ця різниця має важливе значення. Швидкі вуглеводи миттєво розщеплюються до глюкози, і якщо вона не буде витрачена в енергообмінних процесах, то піде в глікоген, який згодом перетворюється на жирні кислоти, які є основним джерелом для утворення тригліцеридів, що відкладаються у клітинах жирової тканини – адипоцитах. Повільні вуглеводи всмоктуються в кишечнику набагато гірше, ніж швидкі, тому значне їхнє число взагалі не потрапляє в кров і не розщеплюється до глюкози. Деякі представники повільних вуглеводів, такі як клітковина, пектин, не тільки практично не всмоктуються в кишечнику, а й уповільнюють всмоктування поживних речовин з інших продуктів.

Саме через свою здатність погано всмоктуватись у кишечнику та повільно розщеплюватись до глюкози складні (повільні) вуглеводи називають хорошими. Відповідно, прості (швидкі) вуглеводи вважають поганими. Ще раз підкреслимо - поганими і хорошими вони щодо їх здатності призводити до накопичення підшкірного жиру, хоча для організму потрібні і ті, і інші, але в певних кількостях. Поганими швидкі вуглеводи стають лише в тих випадках, коли їх надходження в організм занадто велике, що призводить до накопичення глікогену, який згодом перетворюється на підшкірний жир.

А як визначити, які продукти містять «хороші» вуглеводи, а яких «погані»? Для цього можна скористатися таким показником як глікемічний індекс (ГІ), який описує швидкість засвоєння вуглеводів та їх здатність змінювати рівень глюкози крові. Очевидно, що для глюкози у чистому вигляді цей показник становитимуть 100%. Високий ГІ у продуктів, що містять низькомолекулярні цукри (моно-і дисахариди) - фруктозу, сахарозу, мальтозу. Ними багаті цукор, «кондитерка», солодкі газовані напої, білий хліб та здоба, картопля. Низькі показники ГІ у зелені, фруктів, овочів, злаків, виробів із твердих сортів пшениці.

Низьким глікемічний індекс вважається за показниками до 55. Показник ГІ 70 і більш високий. Середні показники ГІ – 56-69.

Таблиця - показники глікемічного індексу різних продуктів харчування

Чи потрібно повністю виключити продукти з високими показниками ГІ зі свого раціону? Ні, у цьому немає потреби. Такі продукти можуть бути у вашому харчовому раціоні, але в невеликих кількостях. Крім того, їх краще вживати в першій половині дня, коли організму потрібна досить велика кількість енергії, тому що фізичні та розумові навантаження в цей час зазвичай найбільш високі. У другій половині дня необхідно вживати продукти з низьким ГІ, особливо увечері, щоб отримані з ними вуглеводи не пішли в депо глікогену і далі в депо жиру - підшкірно-жирову клітковину.

Сподіваємося, нам вдалося донести до вас думку, що поняття «хороших» та «поганих» вуглеводів є досить умовними. Вони однаково цінні для організму. Якщо ви навчитеся правильно організовувати своє харчування, то «погані» вуглеводи не завдадуть шкоди вашому здоров'ю і не відкладатимуться у вигляді підшкірного жиру. Якщо зробити це у вас не вийде і зайві кілограми отруюватимуть ваше життя, можете скористатися представленими в нашій аптеці препаратами для схуднення. З їхньою допомогою ви зможете скинути зайву вагу, не особливо заглиблюючись у нюанси біохімії та обміну речовин в організмі.