Лепонекс: коли інші нейролептики є неефективними

Лікування психозів – від ЕСТ та лоботомії до нейролептиків

Аж до кінця 40-х років минулого століття не існувало специфічних засобів для лікування психозів. З цією метою використовувалися опіати, препарати на основі блекоти, броміди і навіть наркотичні засоби, що занурювали пацієнта в глибокий наркотичний сон. У середині XX століття в терапії психозів почали застосовуватися солі літію та антигістамінні засоби, хоча їх ефективність залишала бажати кращого. У відсутність ефективних фармацевтичних засобів застосовувалися варварські методи лікування – лоботомія (видалення або відсікання часток мозку), ЕСТ – електросудомна терапія (удари електричним розрядом по головному мозку), інсулінокоматозна терапія (введення пацієнта до гіпоглікемічної коми за допомогою інсуліну).

Першим по-справжньому ефективним і порівняно безпечним (порівняно з електрошоком і лоботомією так точно) антипсихотичним препаратом став хлорпромазин (Аміназин), який і став родоначальником групи антипсихотиків. Пізніше з'явилися галоперидол, тіопроперазин, як антипсихотичний засіб застосовувався також алкалоїд резерпін. Ці препарати були об'єднані в групу нейролептиків (від грец. Neuron - нерв, нервова система і leptikos - утримання, здатний утримувати).

Перші нейролептики мали як антипсихотичним дією, а й викликали різні неврологічні розлади, передусім, екстрапірамідні – тики, тремор, паркінсонізм, різні дистонічні реакції. Тоді з'явилося поняття «нейролептичні екстрапірамідні розлади». Такі розлади були настільки частими, що вважалося, що досягнення антипсихотичного ефекту неможливе без розвитку екстрапірамідних розладів. Більше того, ефективність препарату намагалися визначати за рівнем його побічних ефектів неврологічного характеру.

Однак ці думки довелося переглянути після того, як був розроблений клозапін - перший антипсихотик, який викликав такі побічні ефекти набагато рідше. На даний час клозапін випускається швейцарською фармацевтичною компанією Novartis під торговою маркою Лепонекс.

Лепонекс - атиповіший з атипових нейролептиків

Клозапін почав застосовуватися у клінічній практиці на початку 70-х років минулого століття. Цей препарат зруйнував уявлення, що склалися, і стереотипи щодо того, що нейролептик обов'язково повинен викликати неврологічні розлади, насамперед, екстрапірамідні. Саме тому клозапін став родоначальником групи атипових антипсихотиків – нейролептиків, які не викликають характерні для цієї групи антипсихотичних засобів побічні ефекти.

Клозапін – історично перший атиповий нейролептик. На відміну від своїх попередників він практично не викликає екстрапірамідних розладів.

За своєю хімічною природою Лепонекс є трициклічним похідним дибензодіазепіну. Незважаючи на те, що він відноситься до групи антипсихотичних засобів, за своїми фармакологічними властивостями та клінічними ефектами препарат значно відрізняється від звичайних нейролептиків.

У ході проведення фармакологічних досліджень було встановлено, що Лепонекс має помірну активність у блокуванні дофамінових рецепторів, проте виявляє виражену антихолінергічну, антигістамінну та протизапальну дію. Крім того, препарат має антисеротонінергічну дію. При клінічному застосуванні препарат викликає швидке настання вираженого седативного ефекту і має сильну антипсихотичну дію. У таких випадках Лепонекс може покращити як продуктивні (маячня, галюцинації), так і негативні (апатія, безволі) симптоми шизофренії.

Лепонекс значно знижує ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів із шизофренією або шизоафективним розладом навіть у порівнянні з іншими атиповими антипсихотичними засобами при тривалому застосуванні. Вплив препарату на суїцидальну поведінку при короткочасному застосуванні або антисуїцидальну дію при інших психічних розладах не вивчався, тому його застосування за цими показаннями не рекомендується.

За своєю здатністю викликати екстрапірамідні розлади та інші побічні ефекти неврологічного характеру Лепонекс вигідно відрізняється не лише від «старих» нейролептиків, а й від інших атипових антипсихотиків. Навіть препарати групи атипових нейролептиків здатні викликати такі розлади у високих дозуваннях, тоді як ймовірність їх розвитку при прийомі Лепонекс не залежить від дозування препарату.

«Ложкою дьогтю» у переліку особливостей і переваг Лепонекс є можливість розвитку при його прийомі агранулоцитозу і апластичної анемії. Тому при його призначенні необхідно регулярно проводити моніторинг кількості лейкоцитів та нейтрофілів. У разі регулярного проведення таких досліджень ймовірність розвитку цих ускладнень значно знижується.

Лепонекс: показання та рекомендації щодо застосування

В інструкції вказано три основні показання:

• Стійка до терапії шизофренія, що проводиться традиційними нейролептиками.
• Суїцидальні спроби при шизофренії та шизоафективному розладі.
• Психотичні розлади при хворобі Паркіснона.

Однак у клінічній практиці Лепонекс дуже часто призначається off-label (за показаннями, не вказаними в офіційній інструкції) та при інших психічних розладах – депресивних станах, біполярному розладі, психопатіях, збудженому стані пацієнта, агресивності, а також як седативний засіб.

Лепонекс не є препаратом першої лінії у лікуванні психічних розладів, а призначається лише за неможливості використовувати інші лікування нейролептики.

Лепонекс: форми випуску та дозування

Лепонекс випускається у вигляді таблеток, які містять 50 мг клозапіну або 100 мг клозапіну. В упаковці може бути 50 або 500 таблеток. Всі ці форми випуску препарату представлені в аптеці Цюріх.

Лепонекс приймається 1-2 десь у день. Дозування підбирається виключно індивідуально. У кожному конкретному випадку має бути призначено мінімально ефективну дозу. Ретельне титрування дози та режим розділеної дози необхідні мінімізації ризику виникнення побічних ефектів – гіпотонії, судом, седації.

Як правило, прийом Лепонекс починається з дозування 12,5 мг 2 рази на день, а потім вона доводиться до терапевтичної протягом декількох тижнів. Терапевтичні дози Лепонекс помітно відрізняються залежно від діагнозу пацієнта. Так, наприклад, при використанні Лепонексу як снодійного або седативного засобу добова доза клозапіну становить 12,5-50 мг на добу, як антидепресант – 150-200 мг на добу, як антипсихотичний засіб – 300-600 мг на добу.