Швейцарські вчені виявили причину виникнення резистентності пухлин молочної залози до хіміотерапії

При раку молочної залози деяким пацієнтам проводиться курс хіміотерапії до хірургічного видалення пухлини. Цей підхід називається неоад'ювантною терапією. Проведення хіміотерапії до операції допомагає зменшити розмір пухлини і полегшити проведення оперативного втручання та зберегти молочну залозу. У деяких випадках операція може і не знадобитися, оскільки пухлина знищується лише за допомогою хіміотерапії. Або ж хірургу залишається лише «підчистити» залишки новоутворення, щоб гарантовано позбутися злоякісних клітин. У разі вдається як повністю позбутися злоякісного новоутворення, а й попередити рецидивування онкопатології.

Однак зменшити розміри злоякісного новоутворення за допомогою хіміотерапії вдається не завжди. Якщо пухлина стійка до неоад'ювантної терапії, значно підвищується ризик розвитку метастатичного процесу – пухлинний процес може розвинутись в інших органах, наприклад, у кістках чи легенях. Це може бути обумовлено тим, що ракові клітини виявляються стійкими (резистентними) до препаратів для хіміотерапії та поширюються на інші органи під час лікування первинної пухлини.

Міжнародна команда вчених на чолі з Мікеле Де Пальма з Федеральної політехнічної школи Лозанни (École Polytechnique Fédérale de Lausanne – EPFL) виявила причину, через яку виникає резистентність пухлин молочної залози до хіміотерапії та відбувається їх метастазування. Працюючи з експериментальними моделями пухлин, дослідники виявили, що два препарати для хіміотерапії, які часто використовуються в протоколах лікування раку молочної залози – паклітаксел та доксорубіцин – викликають утворення невеликих бульбашок – екзосом. При проведенні хіміотерапії в екзосомах виявляється білок анексин-А6, при цьому білка немає в екзосомах пухлин, які не піддавалися хіміотерапії.

Вчені дійшли висновку, що утворення анексину-А6 в екзосомах значно збільшується у відповідь на хіміотерапію. Після вивільнення з пухлини, підданої хіміотерапії, екзосоми з вмістом білком анексином-6 циркулюють в крові, а досягнувши легені, екзосоми вивільняють свій вміст, включаючи анексин-А6. Це стимулює клітини легень до вивільнення іншого білка – CCL2, який активує імунну реакцію із залученням імунних клітин – моноцитів.

Ця імунна реакція може становити серйозну небезпеку при злоякісних новоутвореннях. Раніше проведені дослідження показали, що моноцити можуть сприяти виживанню та розмноженню ракових клітин у легенях, що є одним із початкових етапів метастазування. Таким чином, було встановлено зв'язок між хіміотерапією та метастазуванням раку молочної залози. Ці висновки фахівців з EPFL були підтверджені наступним дослідженням – підвищений рівень анексину-А6 було виявлено в екзосомах пацієнтів із раком молочної залози, які проходять неоад'ювантну хіміотерапію.

Дослідники з EPFL виявили, що нейтралізація анексину-А6 або блокування моноцитів під час хіміотерапії запобігає метастазування пухлин молочної залози у легені. Ці результати можуть допомогти підвищити ефективність та безпеку неоад'ювантної хіміотерапії як у швейцарській медицині, так і в інших країнах світу. В даний час для клінічного застосування розроблені різні інгібітори моноцитів, тому їх можна застосовувати у поєднанні з неоад'ювантною хіміотерапією, щоб обмежити небажані побічні ефекти, спричинені екзосом.